Ретрит, Сара Пірс

Ретрит

Сара Пірс

Видавництво: Artbooks

Кількість сторінок: 448

Моя оцінка: 6/10

Як ви ставитеся до місць, які мають секрети? А то й страшні секрети, повʼязані з покаліченими дитячими душами, а ще гірше — з убивствами декого з них.

Я особисто — дуже погано. Більше того, коли йдеться про те, що якесь місце відоме своєю трагічною історією, я з вірогідністю 200% туди не поїду. Йдеться, звісно, про сучасну історію — проміжок 50–100 років до сьогодення. Те, що кануло в Лету, на мене так не впливає.

Як це стосується Сари Пірс і її книги? Напряму. Події тут розвиваються на острові, на якому колись знаходилася школа для підлітків. Відомо, що там над ними психологічно знущалися. І про наслідки вони згадують досі. А роками пізніше там ще й відбулися вбивства підлітків під час перебування в таборі. От питається: навіщо там знову збирати дітей?

І на цьому все не зупинилося. А вже в наш час там збудували готельний комплекс, керуючим якого є бойфренд Елін Ворнер — Вілл. І туди ж приїжджає компанія сестер Леже та бойфренди двох із них.

Логічно, що ця відпустка не закінчилася нічим хорошим для декого з них. Так само, як і для детективки. Звісно, у всіх є свої таємниці, і не тільки безневинні. Є й такі, що стають несподіванкою навіть для найближчих.

Мої думки

Ну що сказати. Я буду щирою. Я не була в захваті від «Санаторію» і не в захваті від «Ретриту». І не те щоб книга була погано написана. Мені просто було нудно. Багато подій були передбачуваними, а дії самої Елін, як і в попередній книзі, — нелогічними та непослідовними. Причому багато моментів дуже перегукуються з першою книгою.

Для читання на кілька вечорів — ок. (Хоча я тиждень томилася над першою половиною книги, а от другу половину прочитала за дві години — просто для того, щоб почати читати щось інше.) Ну і, як завжди, детективна лінія наприкінці почала розвиватися швидше.

Але як для спокушеного детективами читача — напевно, ні. Тож я точно не продовжуватиму читати книги Сари Пірс. Хоча навіть не цікавилася, чи є вони взагалі 😏